Політичні підсумки 2019 року в Харкові: кінець епохи Кернеса, війни за владу і губернатор без підтримки
Кінець епохи Кернеса і зміна політичного ландшафту
2019 рік у політичному житті Харкова став переломним – сутички на мажоритарних округах яскраво продемонстрували, що епоха мера Геннадія Кернеса пройшла свій пік. Жоден із кандидатів до Верховної Ради, яких особисто підтримував харківський градоначальник, не пройшов до парламенту. Від політичного фіаско не врятував навіть основний електорат Кернеса – пенсіонери, які не змогли протистояти популярності команди новообраного президента Володимира Зеленського.
Політологи одностайно погоджуються, що останні вибори стали відправною точкою перед прийдешньою кардинальною зміною політичного ландшафту в Харкові.
У нас будуть цікаві місцеві вибори – тепер у Харкові більше центрів впливу, ділиться спостереженнями політолог Антон Авксентьєв. Відповідно до соцопитувань, зараз популярні партії «Слуга народу», ОПЗЖ і умовна партія Кернеса.
«Можливо, мер Харкова піде з якоюсь іменною політсилою, де в назву буде вмонтована його прізвище. Для Кернеса і його депутатів це виграшний варіант, краще безликої «Довіряй справам». Але жодна з трьох великих партій не отримає більшість в міськраді, яку має зараз політсила градоначальника», – вважає Авксентьєв.
«Місцевій владі доведеться вдаватися до політичного мистецтва – домовлятися. І це буде ново для Харкова, де багато років домінував Кернес», – прогнозує політолог Андрій Золотарьов.
Новий губернатор – без досвіду і підтримки місцевих еліт
Одним з результатів перемоги на парламентських виборах стала зміна голови Харківської обласної державної адміністрації. Призначення на посаду губернатора Олексія Кучера було несподіваним – ефективна робота його попередниці Юлії Світличної, здавалося, не викликала питань.
Молодий, недосвідчений, не має достатньої підтримки і авторитету в місцевих еліт, оцінює нинішнього главу Харківської ОДА політолог Володимир Фесенко. Він порівнює ситуацію з керівником Харківської області з обстановкою в Одесі – і там, і там губернатори слабкі.
«Для голови облдержадміністрації дуже важливо мати авторитет, показувати і завойовувати його. А з цим поки що проблеми. Ці молоді хлопці занадто стрімко потрапили наверх, на свої нинішні посади. Цей стрибок був занадто швидким, є ризики, які називають політичною кесонною хворобою – кров може закипіти. А регіональні еліти завжди з обережністю приймають новачків, перевіряють їх на міцність. І якщо новачок виявиться слабкість, це може призвести до втрати впливу. У нового харківського губернатора вплив обмежений, і щоб змінити ситуацію, потрібно показувати свою ефективність і спиратися на підтримку центру», – зазначив Фесенко.
Кучер у перший тиждень після призначення був налаштований досить агресивно – показував зуби і Кернесу, і Світличній, зазначає Авксентьєв. Але після сесії облради, коли очікуваний путч не відбувся, риторика змінилася – стала більш миролюбною стосовно мера Харкова.
«Пряма конфронтація між Кучером і Кернесом була б цікавою та інтригуючою, якби президентська партія вирішила не домовлятися з мером і прагнула перезавантажити існуючу політичну систему в Харкові. Але, на мій погляд, буде імітація сутички. Як Кернесу вдавалося домовлятися з попередніми партіями, так буде і зараз. Тим більше, що Ігор Коломойський – спільний знаменник між Зеленським і Кернесом», – вважає політолог Авксентьєв.
Кернес проти Фельдмана: від скрипаля на даху до дороги через Барабашово
Багаторічне протистояння між двома давніми гравцями харківського політикуму – мером Геннадієм Кернесом і мільйонером Олександром Фельдманом – із тліючого перейшло в термінальну стадію. Відносини цих двох бізнесменів завжди були непростими, але останні три роки взаємна неприязнь росла.
Восени 2016 концерн АВЕК прибрав з будівлі на площі Конституції скульптуру скрипаля, яку встановив там 14 років тому. Це спровокувало бурхливу реакцію Кернеса, який зажадав від Фельдмана, щоб популярний символ Харкова повернули на колишнє місце. А потім муніципалітет із подачі мера замовив ідентичну скульптуру в її автора Сейфаддіна Гурбанова і поставив на колишнє місце.
У тому ж 2017 році в мерії визрів план глобальної реконструкції харківського зоопарку – не в останню чергу в пику Фельдману, чий екопарк за роки існування став улюбленим місцем відпочинку городян.
Але одним лише суперництвом справа не обмежилася – у 2019 році епіцентром протистояння став торговий центр Барабашово. І ось на сесії Харківської міськради 27 листопада, під вигук градоначальника «Карфаген повинен бути зруйнований» і всупереч протестам підприємців, депутати узаконили будівництво дороги через ринок. В результаті у найбільшого базару Східної Європи «відкусять» пристойний шматок землі. І хоча мерія пообіцяла бізнесменам, що ті отримають нові торгові місця, будівництво дороги – не що інше, як оголошення війни особисто Фельдману.
Фельдман пішов ва-банк
У відповідь нардеп, який багато років відхрещувався від амбіцій на крісло харківського градоначальника, заявив про готовність балотуватися в градоначальники.
«У Фельдмана був дуже міцний тил в Києві, який забезпечував захист його інтересів в Харкові. Тепер таких тилів немає, а іншого способу відстояти бізнес крім як за допомогою політики не існує», – пояснює рішення нардепа політолог Золотарьов.
Виною уразливого стану харківського нардепа стала неправильна стратегія його команди в 2019 році і похід в ОТЗЖ, вважає Володимир Фесенко.
«Олександр Фельдман завжди дотримувався принципу не конфліктувати з владою. І тут він виявився в опозиції, а ставлення нової влади і Зеленського до Віктора Медведчука (голова ОПЗЖ) критичне, якщо не сказати – негативне. Щоб боротися з Кернесом, Фельдману потрібно на когось спиратися. А хто стане допомагати Фельдману в конфлікті з Кернесом?»- міркує Фесенко.
Тому тепер Фельдман йде ва-банк, і боротьба обіцяє бути жорсткою. Але пізніше в гру вступить модератор – Ігор Коломойський – і врегулює її, впевнений Андрій Золотарьов.