«Підвішений» уряд. Які сигнали дає провалення програми уряду в парламенті для країни, Ради і Кабміну
Верховна Рада провалила програму діяльності уряду Дениса Шмигаля: чим це зумовлено і про які подальші сценарії для самого уряду і для країни може сигналізувати таке голосування? Програму уряду сьогодні підтримало лише 207 народних депутатів. Притому що ще три місяці тому за персону самого прем’єра проголосувала ледь не конституційна більшість — 291 депутат, а склад його уряду підтримало 277 нардепів.
Наразі ситуація змінилась, в першу чергу, в самій монобільшості: лише 176 з 248 «слуг народу» підтримали програму свого ж прем’єра. Кілька десятків «слуг» проігнорували навіть особисте прохання президента Володимира Зеленського, який перед голосуванням поспілкувався з фракцією по відеозв’язку.
Денис Шмигаль на своїй facebook-сторінці підкреслив, що для уряду негативне голосування нічого не змінює, і він продовжить «виконувати намічені завдання».
Глава Кабміну також акцентував, що «уряд не цікавить імунітет — нас цікавить добробут країни».
Цими словами Шмигаль артикулював один з найцікавіших нюансів голосування по програмі — чи означає відсутність підтримки з боку нардепів урядової програми подальшу швидку зміну уряду. Деякі експерти і депутати вважають, що однозначних висновків робити не варто, оскільки наявний імунітет в уряду Олексія Гончарука не дозволив його міністрам втриматись на посадах визначений «імунітетний» рік. Інші ж припускають, що таким чином влада полегшує собі можливість для маневру щодо самозахисту власного іміджу у разі погіршення соціально-економічної ситуації: чергова відставка уряду, як такого, що не впорався, дозволить хоча б на певний час перевести стрілки народного невдоволення на урядовців.
Більше того, опитані QHA media експерти вважають, що на осінь можливе не лише урядове, але й більш радикальне перезавантаження влади — аж до дочасних парламентських виборів. Мета, знов таки, — відвернути увагу суспільства від відповідальності самого президента за ситуацію в країні. Експерти висловлюють нерозуміння, що в умовах акумулювання повної влади в руках однієї політсили виникають подібні ситуації — вже другий уряд президента Зеленського не сприймається Радою, де існує президентська монобільшість.
Одна з головних небезпек для країни полягає в тому, що урядова нестабільність триває в умовах війни, і це негативно відбивається не лише на економіці, але й на безпеці. Крім того, тасування уряду навряд чи призведе до якихось якісних змін, оскільки лава запасних у «слуг народу» надзвичайно коротка, і це засвідчує те, що і досі деякі посади в уряді вакантні.