Націоналізація «Укрнафти» була правильним кроком. Таке переконання в своїй авторській колонці висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, який аналізує інтервю звільненого голови правління «Укрнафти» Олега Геза.
«Рішення про націоналізацію було правильним. По-перше, не можна грабувати країну під час війни. По-друге, країні потрібен власний оператор для забезпечення потреб армії пальним. Обидві задачі наразі виконано», — вважає експерт.
На його думку, націоналізація була викликана фактичним грабунком компанії її міноритарним акціонером групою «Приват», який контролює менеджмент компанії протягом 20 років.
Зі слів Сергія Куюна, уся господарська діяльність «Укрнафти» була зав’язана на компанії «Привату».
«Закупівля нафтопродуктів, їх транспортування бензовозами на АЗС, реалізація. Постачання матеріально-технічних ресурсів, зокрема електроенергії. Викуп майже 100% продукції «Укрнафти». Це класичний «приватівський» кокон, він же паралельний профіт-центр», — пише він.
При цьому фінансовою сферою «Укрнафти», як зазначає експерт опікувався, «Приватбанк», поки його також не націоналізували.
«Не знаю, які там зв'язки у приватівців із банком «Південний», якому доручили обслуговування «Укрнафти», але за фактом як агент він продовжив виконувати всі ті ж функції з висмоктування грошей. З того, що вже можна побачити, – завищена вдвічі ставка еквайрингу (комісія банку за карткові розрахунки на АЗС)», — пояснив він.
Після націоналізації рахунки «Укрнафти» вже в держбанках і економія на еквайрингу, за розрахунками експерта, складе до 100 млн грн в поточному році.
Стосовно забезпечення мережі «Укрнафти» пальним експерт наголошує, що саме через залежність від одного постачальника та перевізника нафтопродуктів заправки компанії зупинились.
«Приват» просто відмовився постачати пальне попри всі наявні договори. Та й грець би з ним, але у компанії не виявилось ані бензовозів, ані нафтобаз, щоб оперативно повезти пальне на станції… Стратегічно важливе підприємство, з мобілізаційним завданням, зупинилося», – пише Куюн.
Компанія була змушена екстрено шукати пальне та транспорт, що призвело до нових відкриттів.
«Виявилось, що ринковий тариф удвічі менший, ніж виставляли «надійні» партнери – 1 700 проти 4 000 грн за тонну перевезень. Знаєте, скільки це в коштах? Понад 650 млн грн на рік!», — підрахував Куюн.
Зараз, з його слів, компанія хоче купити 100 машин за ціною 5-6 млн грн за одиницю.
«Тобто, вони відіб’ються за рік! А головне – державна компанія не залежатиме у перевезеннях ні від кого! Погодьтесь, важлива, а точніше, необхідна умова для постачальника Міноборони», — зазначає експерт.
З його слів, еквайринг, транспортування, комісії за збут пального – це все дрібниці, які проте показують найважливіше – доїли «Укрнафту» всюди, де тільки було можливо.
«Доїли за різних президентів, прем'єрів, голів НАКу. При цьому не нехтували нічим. Й війна цього теж не змінила. А тепер можете собі уявити, що відбувалося на ключових напрямах – продажу нафти й газу? 40 млрд грн – це те, що озвучив БЕБ, і тільки за 2022 рік. На паперах нафта й нафтопродукти начебто є, а фізично знайти їх не можуть. (На «Укртатнафті» навіть папери знайти не можуть)», — пише він.
Очільник «А-95» зазначає, що наразі новий менеджмент перекрив чимало схем виведення прибутку з «Укрнафти» та у повному обсязі виконує завдання по забезпеченню пальним армії.
Нагадаємо, на початку листопада 2022 р. влада України на основі закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а також низки наказів Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про примусове відчуження у власність держави акцій декількох стратегічно важливих підприємства, серед яких ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта», які раніше контролювала група «Приват» та інші приватні акціонери.
7 листопада Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила це рішення.
Після цього у ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта» було змінено склад наглядових рад. Згодом керівником «Укрнафти» й «Укртатнафти» було призначено Сергія Корецького.