Тенденція скорочення імпорту скрапленого газу в Україну зберіглася й у квітні. У першій декаді місяця вітчизняні компанії розмитнили 16,7 тис. т продукту, що на 7% менше, ніж за той же період у березні.
Низький попит на скраплений газ на внутрішньому ринку та неможливість купувати газ неросійського походження за конкурентними цінами призвели до значного скорочення або повного припинення імпорту кількома великими компаніями. Так, з кінця лютого нових угод з придбання імпортного скрапленого газу не укладає GT Group, один з найбільших імпортерів у 2022 р. «Залізничні логістичні послуги як євро так і широкою колією наразі не затребувані, бо потік скрапленого газу не російського походження в Україну практично зупинено. Перебудовуємо транспортну логістику на більш прогнозовані європейські напрямки. Змушені відмовлятися від користування українськими вагонами широкої колії. Купляємо газ на аукціонах. В сезон низького попиту це поки що працює» — коментує ситуацію з закупівлями імпортного газу керівник групи GT Владислав Колодяжний.
WOG та «Надєжда» значно скоротили зовнішні закупівлі, хоча раніше вони знаходилися у першій десятці імпортерів. Оператори все більше переорієнтують закупівлю на торги українських виробників. Крім того, імпортери мусять розконсервовувати дорогі запаси грудня-січня, фіксуючи збитки. “Через обмеження обсягу імпорту з заходу газовозами виникають локальні дефіцити. Дехто вже відвантажує на заправки зимовий ресурс, що лежав в очікуванні зростання цін», — поділився спостереженнями один з роздрібних операторів. За його словами, роздрібна ціна на ринку давно перетнула адекватний рівень і утримується нижче 20 грн зусиллями компаній, що імпортували значні обсяги дешевого газу з Балтії та Польщі у березні.
По той бік кордону теж помітні зміни. З пулу польських постачальників газу з початку року зникли такі великі компанії як Polski Gaz, Gaspol та Unimot та деякі інші оператори, що відмовилися від операцій з російським газом. Ще наприкінці минулого року газ до українського ринку відвантажувало півтори десятки польських компаній. Сьогодні понад 90% обсягів продажів СВГ з Польщі до України здійснюють лише п’ять трейдерів.
Найбільший з них, Barter SA, відвантажує газ з терміналів, що розташовані у Сокулці та Малашевичах. Компанія є головним у Польщі продавцем продукту Оренбурзького ГПЗ, але також пропонує й неросійський газ. Компанія Pakar Jacek Szpakowski має власний термінал у Білостоку, проте відвантажує газ також з Малашевичів та Наревки. BaltykGaz та Bialchem Group здійснюють продажі зі своїх терміналів у Наревці та Вульці-Добринській. Як відомо, всі ці термінали розташовані вздовж білоруско-польського кордону і живляться в основному російським ресурсом. За даними польських ЗМІ, імпорт щомісячний обсяг імпорту LPG через білоруско-польський кордон сягає 90-100 тис. т.
Східні польські термінали також перевалюють газ казахського виробництва та продукт, який надходить з балтійських портів Польщі. Але такі поставки мають несистемний характер і не перевищують 5% від загального обсягу операцій.
Структура забезпечення балтійських терміналів у порівнянні з минулим роком не зазнала суттєвих змін, близько 90% обсягів імпортних постачань газу в Латвію та Литву досі складає російський продукт. У березні литовські компанії почали зменшувати продажі СВГ до України через припинення залізничних постачань продукту з РФ. Втім газові резервуарі у Литві не залишаються сухими, оскільки російський газ продовжує надходити з Латвії, яка може приймати продукт не тільки залізницею а й через морський термінал у Ризі. Сьогодні більше половини всіх продажів з балтійського регіону здійснюють Intergaz та Latvijas Propana Gaze, які відвантажують газ з терміналів у Даугавпілсі та Ризі.
Лишається сухим, але подає надії південний канал постачань. Нагадаємо, що через зниження цін Sonatrach у квітні ціни на морський газ стали прохідними для України. «Зниження цін Sonatrach відкрило вікно морських постачань газу. Ми вже почали відвантажувати продукт з терміналу у Галаці. Також невдовзі очікуємо надходжень продукту до чорноморських портів Румунії», — зазначив власник компанії SP GAS GROUP, Станіслав Пламадяло. Проте морський газ поки може конкурувати з російським продуктом лише на півдні України. “Ми вже контрактуємося на морі. Ресурс через Румунію економічно доцільний в Одесі і сусідніх областях. На Київ, зрозуміло, його піднімати немає сенсу», – каже закупівельник великої мережі АЗК.
