Зараз затоплено вже 35 шахт рДонбасу, а ще 70 знаходяться на стадії некерованої ліквідації

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення. “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності.

 І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Зараз затоплено вже 35 шахт регіону, а ще 70 знаходяться на стадії ліквідації. Найбільшою проблемою є шахти на непідконтрольних територіях, адже до них просто немає доступу. Вчені переконані, що ситуація наближається до катастрофи і регіон може стати непридатним для життя.

Понад 70 шахт на Донбасі затоплюються некеровано

Ще до початку війни на Донбасі приблизно 150 вугільних шахт експлуатувались або працювали у водовідливному режимі. Через збройний конфлікт почалися перебої в роботі вугледобувних підприємств, відключення їх від електропостачання. Це призвело до зупинки системи водовідведення шахтних вод, а також до повного затоплення.

Але затоплення шахт пов’язане не тільки з початком бойових дій. Річ у тім, що в 1996 році був указ президента України про структурну перебудову вугільної промисловості. Тоді було дуже складне фінансове становище, видобуток вугілля став нерентабельним, а виробничі потужності використовувались лише на 50%. З того моменту і до сьогодні змінюються і доповнюються ці програми закриття вугільних шахт. Тоді вирішувалось питання так – спрямувати необхідну кількість коштів на будівництво пріоритетних об’єктів вугільної промисловості та сформувати перелік шахт, які підлягають закриттю, а залишити найбільш економічно доцільні об’єкти.

Чому вирішилось питання саме затопленням? Після затвердження указу президента далі все покладалось на відомчо-проєктні наукові інститути, які розробляли проєкти такого закриття – засипати чи затопити. Вирішили закрити шахти шляхом їхнього затоплення, тобто припинити роботу водовідливу. Тоді це вважалось економічно вигіднішим. Але ніхто ж не знав, що буде така ситуація на Донбасі і що закриття шахт стане масовим. Мало все бути так – якщо одна шахта затоплюється, то інша поруч з нею працює на видобуток. Сьогодні ситуація змінилась і понад 70 шахт, які перебувають на окупованій території, затоплюються некеровано.

Ситуація гірша, ніж в Чорнобилі

Зараз аварійні прориви води вже спостерігаються в шахтах Першотравневої (Луганська область), Торецької групи (Донецька область), а також шахтах інших об’єднань. Підземні води дуже послаблюють породний масив, що призводить до просідання ґрунтів, деформації будівель та загалом забруднення довкілля. Крім того, підняття ґрунтових вод призводить і до землетрусів. Ще у 2019 році спостерігались підземні поштовхи у Макіївці, а також Єнакієвому. А за рік до цього біля Торецька були обвали земельних порід, які пошкодили водопровід. Нам казали, що щось схоже відбувається у Донецьку та Золотому, але там ми не маємо системи спостережень.

Якщо взяти, наприклад, Чорнобиль, то там геологічне середовище не постраждало. Відбулось тільки забруднення атмосфери, поверхневого стоку, лісів, ґрунтів, але через 30 років все повернулось, навіть покращилось, бо там не було людини. Тобто вся біосфера, рослинний і тваринний світ перейшли в урівноважений природний стан. На Донбасі цього не буде, там вже відбулись зміни, які погіршили безпеку і життєдіяльність води, відбувся ризик забруднення продукції, наземного шару повітря.

Найбільшу небезпеку мають саме шахтні води, де є величезний вміст заліза, марганцю, нафтопродуктів, органічних сполук. Це все розчиняється і розкладається в гірничих рубках, де багато бетонних укріплень, які починають руйнуватись. Там цілий коктейль всієї таблиці Менделєєва. Зараз можемо спостерігати підвищення захворюваності, особливо серед дітей та людей похилого віку. На Донбасі це у десятки разів вище, ніж по всій Україні. Колись академік Вернадський, він сказав, що вода – це кров землі. А зараз на прикладі Донбасу, можу додати, що настільки здорова ця кров, настільки здорові і ми. І за статистикою ВООЗ, більше 50% захворювань людини пов’язано із якістю питної води. А на Донбасі вона вже в жахливому стані.

Потрібно впроваджувати програми на президентському рівні

Потрібно терміново розробити державну, а може й міжнародну програму, враховуючи відсутність професійного сприйняття цієї ситуації по Донбасу на рівні прийняття рішень. Програма повинна стосуватись прискореної екологоресурсної реабілітації Донбасу. При всьому рівні професіоналізму, ми не можемо впоратись з проблемою нищення екології. Я бачу тільки один вихід – прийняття програми на президентському рівні.

Щоб розв’язати проблему, потрібно створити збалансовану стратегію. А зараз вона поділена на частини – у когось соціальний інтерес, у когось енергетичний, у когось геополітичний або військовий. Одні міністри лякають вибухами, хоча там немає ніякого ризику, а є тільки необхідність доповнити моніторинг за можливим витоком елементів радіонуклідів. Міністерство стурбоване поверхневими водами, не враховуючи, що ключовим фактором небезпеки є наближення рівня підземних вод до критичних глибин – від 0 до 15 метрів. А їх краще тримати на глибині 100 метрів. Повинна бути створена єдина система екологічно-збалансованих підходів до розв’язання цієї проблеми. Тому тут рішення тільки на президентському рівні, разом з РНБО та міжнародними організаціями потрібно створити програму.

Наша робота зосереджена на інформуванні населення про стан екології

Наша організація “Право на захист” працює над допомогою населенню, яке постраждало від конфлікту на сході України. Ми займаємось цим питанням як безпосередньо в Донецькій та Луганській областях, так і на центральному рівні. Під час роботи наші працівники дуже багато чули відгуків від населення щодо стану довкілля. Тому і ми вирішили долучитись до роботи над цією складною темою.

Нещодавно ми подали рекомендації до водної стратегії, яка планується в Україні до 2025 року. За попередньою інформацією, їх схвалили, але поки офіційної відповіді у нас немає. Крім того, восени цього року плануємо провести великий круглий стіл у Києві, куди будуть запрошені місцеві органи влади, міністерства, депутат, міжнародні організації. Ми презентуємо напрацювання нашого проєкту та будемо разом шукати шляхи розв’язання проблеми.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

ШОТАМ

Новости по теме